Збереження національної спадщини у МрійДій
490
Чи знаєте ви свій родовід?
Чи вмієте заспівати українську народну пісню, яку колись співала вам бабуся?
Спекти кілька різновидів хліба за давнім рецептом? Чи спробувати приготувати кримськотатарські «янтики»?
Або ж виготовити глиняний посуд у рамках проєкту «Глиняна пташка»?
Чи мати унікальний стиль одягу завдяки давній техніці «вибійка»?
Або ж завдання із зірочкою: як перевірити стан збереження об’єктів української національно-культурної спадщини, що зазнали руйнувань унаслідок війни?
Усі ці проєкти стали здобутком учнів МрійДій, перетворившись у їх дієвий досвід. У школі МрійДій ми віримо: любов до культури плекається в дотику, у зв’язку, в усвідомленні, що ця історія — частина нас. Саме тому збереження національної культурної спадщини стало для нас не просто окремим проєктом, а частиною нашого щоденного освітнього простору. Вона вплітається в навчання природно, через проблемні запитання, відповіді на які шукають учні, навчальні проєкти, інтегровані уроки, шкільні події – урочисті і повсякденні, вшанування дат. Ми розглядаємо культуру як щось живе і близьке — тому заохочуємо школярів записувати свідчення своїх рідних, створювати генеалогічні дерева, досліджувати народну творчість, фотографувати і зберігати пам’ятки природи, архітектури та побуту, здійснювати експедиції до визначних місць України. Робити все на уроках і під час дозвілля. Головне не бути байдужим.
Як спонукати до активності наших учнів, як навчати цікаво, вплітаючи знання про збереження культурної спадщини в освітній процес, – цього ми навчалися на спеціальних семінарах, які відбувалися впродовж навчального року у львівській та київській школах МрійДій завдяки партнерству з Леонідом Марущаком, Мартою Білас (громадська організація «Музей відкрито на ремонт») та Лізою Євсєєвою («Новокаховське товариство збереження культурної спадщини»).
І як результат – у рамках інтегрованого курсу «Я досліджую світ» наші учні знайомилися не тільки з архітектурою Львова та Києва, а й з унікальними “кам’яними вишиванками” Нової Каховки, які сьогодні перебувають в окупації. Діти розглядали фотофрагменти фасадів з орнаментами, шукали символи, досліджували, як архітектура може “говорити” з нами мовою національних вишиваних візерунків.
Завдяки співпраці з ГО «Музей відкрито на ремонт» наші школярі зацікавилися не тільки історією створення «Щедрика», а й трагічною долею Миколи Леонтовича. І всі ми вболівали за пам’ятник композитору, який вдалося вивезти Леоніду Марущаку із прифронтового Покровська до Вінниці.
Пишаємося, що наші дев’ятикласники із львівської школи МрійДій взяли участь у міжнародному проєкті Ukraine Youth in Action і розповіли американським школярам з Омахи про українську музичну спадщину, зокрема і про «Щедрика» та його перетворення на «Carol of the Bells». Кульмінацією проєкту стало спільне українсько-американське виконання «Щедрика» і американської народної пісні.
Так само цінним досвідом була участь учнів МрійДій Київ у національному проєкті «Save: Спадок», який започаткувала Мала академія наук. Маючи доступ до геоінформаційної системи та супутникових знімків, школярам вдалося здійснити порівняльний моніторинг об’єктів національно-культурної спадщини впродовж останніх років і дослідити їх стан пошкодження в результаті російсько-української війни. Цікаво, що учні обирали регіон дослідження, пов’язаний із своїм походженням та родоводом. Так утворилася інтерактивна карта, важлива для дослідників і для збереження власної культурної ідентичності.
Одним із цікавих проєктів, який реалізовувався спільно з батьками учнів, стало дослідження “Що приховує бабусине горище?”. Діти приносили з дому родинні речі — старі іграшки, світлини, посуд і перетворювали їх на музейні експонати: вчилися описувати, документувати історії і створювати справжні експозиції. Так клас перетворювався на маленький музей, де кожен предмет мав свою історію, якою хотілося поділитися.
Іграшка як носій традиції стала окремою темою для проєктного дослідження. Глиняна, дерев’яна, текстильна — кожна має своє походження, свою історію, свою емоцію. Учні створювали власні іграшки, пробували нові форми, фантазували. Через гру, творчість вони торкалися чогось справжнього — того, що формує уявлення про “наше”.
І завдяки цікавому навчальному проєкту «нашою» стала національна кримськотатарська страва «янтики». А ще четвертокласники вчилися говорити кримськотатарською мовою, маючи словничок, а також досліджували історію заселення Кримського півострова.
Загалом свідченням того, що нам вдалося занурити учнів у проблему збереження національно-культурної спадщини став міжшкільний PROЄКТФЕСТ МрійДій, де 5 із 10 найкращих учнівських проєктів стосувалися цієї теми.
І навіть проєктфестівська екскурсія Києвом для львівських школярів була незвичною. До кожної локації «гіди»-учні демонстрували відеолегенду, яка доповнювала досвід — давала історичний, культурний чи символічний контекст. Завдяки культурно-мистецькому проєкту “ТвояАбетка” подорож культурними місцями Києва стала кроком до глибшого усвідомлення міста як живого простору культури.
Ми переконані: культура живе у щоденній взаємодії, а не в минулому. І саме в школі дитина вчиться цінувати, берегти й передавати далі те, що формує її національну ідентичність.
