Три кити ефективної профорієнтації

316

Людина – єдина істота на планеті, яка живе не лише моментом, але й подумки подорожує в минуле та майбутнє. Це як благословення, що допомагає людству, спираючись на досвід, планувати кроки для досягнення мети, а водночас і прокляття, адже наш мозок схильний уявляти апокаліптичні сценарії, що призводять до відчуття хронічної тривожності та стресу.

Особливо важко сучасним підліткам. Згідно з дослідженням міжнародної організації ReachOut’s, що займається підтримкою психічного здоров’я молоді, 75% опитаних підлітків зазначили, що хвилюються за майбутнє. Особливо переймаються школярі старших класів, адже їм доведеться обирати фах на майбутнє.

Відчуваючи тиск суспільства, цінності якого були закладені сторіччя тому, підлітки тривожаться про свій вибір, адже, за уявленнями більшості з них, від цього залежить усе життя. Батьки та вчителі теж наголошують на критичній необхідності визначитись пошвидше. Зробити професійний вибір було важко завжди, але сучасним старшокласникам особливо “пощастило”:

• Вони живуть в епоху ШІ, який замінює одну професію за іншою.
• За прогнозами Всесвітнього економічного форуму в Давосі, до 2030 року 22% наявних робочих місць у світі будуть змінені або зникнуть.
• Окрім того, на підлітків тиснуть соціальні мережі із прикладами нереальних стандартів краси та успіху, інформаційні війни та купа спаму, а постійне гортання коротких відео забирає занадто багато енергії.

Тож тривога за майбутнє зростає та змушує молодь відволікатись від реальності, використовуючи відеоігри, соціальні мережі, вживаючи алкоголь та наркотики для подолання стресу.

Парадоксально, але що більше думаємо про вибір професії, то більше тривоги. А в умовах постійного стресу надзвичайно важко зробити “правильний” вибір свого професійного спрямування: обирати з почуття любові та інтересу, а не з почуття страху і тиску.

Що ж робити, щоб обрати максимально вдало?

• Спиратися на дієвий досвід.
• Зосередитися на розвитку компетентностей.
• Мати доступ до широкого вибору професій.

Дієвий досвід

Говорячи про дієвий досвід, ми говоримо про learning by doing. Як вже зазначалося вище, установки суспільства, в якому ми живемо, були закладені сторіччя тому. Тоді професію обирали на десятиріччя й оточення могло засоромити молоду людину, яка не визначилися із професією у свої п’ятнадцять. На підлітка вішали ярлик легковажного та несерйозного. Та часи змінились. Сьогодні нормально знайти своє покликання у п’ятдесят. І ще більш нормально не знати, ким хочеш стати у сімнадцять. Пробувати , полишати та пробувати знову – не легковажність, а сміливість. Гіршим є присвятити своє життя тому, що не приносить радості.

Чим більше активностей спробує молода людина, тим швидше відчує, що буде її «сродною», за словами Григорія Сковороди, працею. Спробувавши себе у журналістиці, дизайні, програмуванні тощо, нормально продовжувати шукати, якщо жодна з цих діяльностей не принесла глибокого задоволення. Тож чим більше занурень у професію зробить підліток ще в шкільні роки, тим більше шансів знайти своє. Але як це можна зробити, якщо державна школа не зосереджена на якісній профорієнтації?

Допомогти може волонтерська робота, курси, практика та стажування. Важливими є навчальні проєкти, не імітовані а справжні, тривалі, які реалізують учні школи. Цінності проєктній діяльності додають партнерства з батьками та компаніями. Завдяки таким партнерським стосункам молодь може не просто побувати на виробництві, у редакції медіа, на кухні ресторану чи в офісі, а попрактикувати і поспостерігати зісередини за всіма процесами.

На шляху пошуку себе підліткам важливо відчути підтримку батьків. Якщо син або донька вирішили змінити спеціальність або покинути університет на другому курсі, не доєднуйтесь до числа тих, що засуджують. Будьте опорою, прийняттям, підтримкою та любов’ю.

Компетентності

Якщо школа зосередиться на розвитку компетентностей, то дасть школярам не рибу, а вудочку. Фактаж, який запам’ятовували ми щоденно на уроках, швидко виходить з обігу, а тверді та м’які вміння залишаються та перетворюються на скарби. Дієвий досвід  дасть підлітку наочно зрозуміти, що саме цінується в реальному житті. Можна недосконало знати мову програмування, але бути емпатичним та пунктуальним, надійним та уважним. Прогалини в знаннях можна швидко надолужити, але любов до постійного навчання, сміливість, креативність, аналітичне мислення розвивається довше. Саме тому важливо занурити учнів в умови, де ці важливі компетентності розвиваються природно.

Вибір

Вибір розширює світогляд. Що більше у підлітка відкритих дверей, то більше можливостей для самореалізації.

У західних суспільствах школи більше дбають про практику, ніж про теорію. Точніше теорію школярі здобувають через практику, конструюючи знання, а не зазубрюючи готові правила. У стінах освітніх закладів розташовані сучасні лабораторії, де можна проводити хімічні та фізичні досліди, комп’ютерні класи, де можна побудувати роботів та роздрукувати свій виріб на 3Д-принтері.

Учням організовують поїздки на ярмарки вакансій, стажування у великих компаніях та на виробництві, запрошують представників різних професій до освітнього закладу. Учні вивчають реалії ринку, моделюють його потреби через 5-10 років, аналізують заробітну платню, вектори кар’єрного розвитку. І саме таке спрямування обирають сьогодні провідні українські школи – і державні, і приватні. З єдиною лише відмінністю, що приватні школи, обираючи пріоритетом самореалізацію особистості – і сьогодні, і в майбутньому, здатні гнучко реагувати на потреби школярів через Освітні програми і витрачати більше коштів на забезпечення вибору – інноваційних навчальних курсів, проєктів, партнерств.

Створюючи молоді простір дієвого досвіду, розвитку компетентностей та широкого вибору діяльності, ми допомагаємо їй побороти невпевненість та тривожність. Ми не залишаємо підлітка наодинці з невизначеним майбутнім. Ми даємо змогу робити перші кроки для окреслення майбутнього вже зараз, скеровуючи енергію не в безконечне гортання соціальних мереж, а в краще пізнання самого себе, своїх мрій і талантів.